0-krugl-stil

Громадські наглядові ради при лікарнях – тест на готовність держави до реальних змін, – учасники круглого столу

23 квітня, в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) пройшов круглий стіл «Наглядові ради у медичних закладах як принципова складова медичної реформи»

Цими вихідними у палкій та відвертій дискусії представники медичної галузі, депутати, юристи, адміністрація лікарень та представники громади (благодійники, громадські організації, волонтери, активісти) шукали відповіді на питання, які очікування має українське суспільство від створення громадських наглядових рад (ГНР) при лікарнях, чи належним чином врегульована відповідна законодавча база і з яких опцій повинен складатися функціонал ГНР для забезпечення кращого результату. Організатором заходу виступив благодійний фонд «Дніпровська ініціатива».

«Ідея проведення круглого столу з’явилася закономірно, оскільки люди чекають реформ в медицині, а місцеві громади готові взяти на себе більше відповідальності щодо поліпшення медичного обслуговування в місцевих лікарнях, – говорить Анатолій Велімовський, голова наглядової ради КМКЛШМД, волонтер фонду «Дніпровська ініціатива». – Люди хочуть отримати реальні гарантії щодо цих послуг, і мають на це повне право. Адже накопичилося багато питань, на які вони і досі не отримують відповіді».

За словами Ігоря Щедріна, голови координаційної ради ГО “Медичний контроль”, громада сьогодні не має жодної інформації про вартість послуг лікарні, їх економічну обґрунтованість та ефективність використання бюджетних коштів. Вона не має гарантій якості наданої медичної послуги, не може пильнувати за здійсненням протоколів лікування і жодним чином не впливає на діяльність закладу охорони здоров’я. При цьому лікарні є монополістами та здебільшого залишаться ними і після реформи. Отже, зловживання неминучі і очевидні.

«Виходом із ситуації є давно очікуване пацієнтами створення громадських наглядових рад при медичних закладах, які будуть інформувати громаду про стан речей у лікарні, ефективність використання коштів та необхідність залучення додаткових ресурсів через благодійні внески», – підкреслює експерт.

На його думку, ГНР повинні також взяти на себе модерацію конфліктів з пацієнтами, розробку та втілення програми розвитку лікарні, залучення експертів для розробки локальних протоколів лікування тощо. «ГНР будуть підвищувати компетентність пацієнтської спільноти та громади у медичних справах», – підкреслив Ігор Щедрін.

Оксана Корчинська, перший заступник голови комітету ВРУ з питань охорони здоров’я, зазначила, що сучасна модель ГНР – це більше симбіоз функцій опікунської ради та наглядової в її класичному розумінні, тому вона й називається громадською. Функціонал такої ради залежатиме від статуту, який ухвалюватимуть її члени у кожному окремому медичному закладі.

Основною задачею ГНР, на думку Корчинської, є пошук додаткових ресурсів і контроль за розподілом благодійних внесків, оптимізація державного фінансування, а також допомога у модернізації медичних закладів, зокрема в організації навчання лікарів.

«У світі лікарі працюють за затвердженими стандартами. В Україні вони тільки починають реєструватися, внаслідок чого коли пацієнти стають жертвами лікарських помилок, це фактично неможливо довести. Тож поки в Україні такі стандарти відсутні, громадські наглядові ради, сподіваюся, можуть стати ще й «профспілкою» пацієнтів», – підкреслила вона.

Тетяна Кротова, заступник голови координаційної ради ГО “Медичний контроль”, у своїй доповіді, присвяченій огляду та аналізу існуючих практик роботи ГНР в інших країнах, зазначила, що світовий досвід свідчить про високу ефективність механізму громадських наглядових рад, передусім як інструменту поліпшення якості медичних послуг. Впровадження ГНР не лише збільшує вдоволення пацієнта послугами, які той отримує у місцевих закладах охорони здоров’я, а й подовжує тривалість життя населення країни в цілому.

«Дослідження практики роботи ГНР медичних закладів у США показали, що індикатори якості надання медичної допомоги безпосередньо пов’язані з ефективністю громадських наглядових рад. Проте вирішальну роль у підвищенні ефективності діяльності ГНР відіграють навчання членів громадських рад медичних закладів навичкам корпоративного управління, оцінці якості надання медичних послуг, а також поширення кращих практик роботи ГНР», – підкреслила експерт.
Щодо розбору лікарських помилок, то цим, на думку Олени Кулаковської, медичного координатора проектів HealthRightInternational (Право на здоров’я), повинні все ж займатися незалежні фахівці. «Насправді дуже важко визначити, чи то є лікарська помилка, чи межа людської можливості, коли лікарі вже нічого не можуть зробити». Наглядовим же радам, вважає експерт, важливо, зокрема, приділяти увагу звітності перед громадою: щомісячно оприлюднювати інформацію по залученим коштам та про те, що на ці кошти було зроблено.

Насправді медики теж зацікавлені в тому, щоб лікарні працювали більш ефективно та мали надійну підтримку у вигляді громадських рад.

«Доказом цього, зокрема, є факт оновлення складу наглядової ради при нашій лікарні швидкої допомоги за рахунок залучення різних представників громади, – говорить головний лікар КМКЛШМД Олександр Ткаченко. – Я щиро переконаний в тому, що якщо зважено окреслити функціонал цього органу та налагодити відвертий і результативний діалог з громадою, це дозволить лікарням не лише більш оперативно та якісно вирішувати поточні і стратегічні питання, а й розвивати конкуренцію в площині репутації. А це завжди вигідно для пацієнта”.

Щодо правових аспектів, які регулюють створення та діяльність ГНР, адвокат та громадський активіст Владислав Добош зазначив, що на поточний момент є достатня правова база для впровадження та початку роботи громадських наглядових рад при закладах охорони здоров’я. Проте для ефективного функціонування ГНР, реалізації мети і реального впливу цього інструменту на покращення роботи лікарень українське законодавство потребує удосконалення. Передусім слід конкретизувати функції та повноваження громадської наглядової ради і її членів шляхом внесення змін до чинних законів та затвердження типового положення по ГНР Міністерством охорони здоров’я України.

Окрім того, на думку правника, щоб наглядові ради при лікарнях були більш впливовими, вони повинні мати певну впізнавану особистість, «легітимну» в очах громадськості. А щоб члени НР не були «весільними генералами», має бути звітність, яка б засвідчувала, що дійсно корисного вони зробили за той чи інший період.
Зі свого боку Тетяна Донченко, директор департаменту охорони здоров’я КМДА, зауважила, що якщо в громадську наглядову раду входитиме кожен, хто захоче, результативної роботи не буде. До членів ГНР повинні висуватися чіткі вимоги, критерії, затверджені і відображені в типовому положенні про наглядову раду. «А щодо питання якості медичної допомоги, то воно не має бути компетенцією ГНР. Принаймні, без визначеної участі професійних лікарських асоціацій, порядок створення та функціонування яких мають бути визначені законодавчо», – вважає експерт.

На думку Наталії Новак, депутата ВРУ і члена наглядової ради КМКЛШМД, громадські наглядові ради – це не лише право громадськості на встановлення контролю над медичним закладом, а й відповідальність щодо пошуку рішень проблемних питань. «А їх у лікарнях накопичилося чимало, тож громадськості треба бути готовою до цього виклику», – підкреслила вона.

«Громадські наглядові ради повинні не підтримувати те, що існує, а змінювати це. Вони повинні стати рупором в Кабінеті Міністрів”, – вважає Ольга Дурбак-Чуйко, голова правління Міжнародної Асоціації Підтримки України.

За словами Анатолія Велімовського, разом із еволюційними змінами, через які проходить сьогодні українське громадянське суспільство, формуються відповідні соціальні очікування.

«Це ті фільтри та маркери, крізь які ми всі даємо оцінку роботі реформаторів, зокрема щодо процесів децентралізації управління у закладах охорони здоров’я. Бажання та готовність створювати громадські наглядові ради при лікарнях – один із принципових викликів громади і тест на готовність суспільства і держави до реальних, а не лише декларованих змін у медичній галузі. Тому щира подяка усім, хто знайшов час і підтримав цю важливу дискусію, яку, сподіваюся, ми зможемо перенести і в регіони», – зазначив волонтер БФ «Дніпровська ініціатива».

Довідка
БФ «Дніпровська ініціатива» засновано волонтерами у серпні 2014 року на території Дніпровського району м. Києва. Серед основних напрямків роботи фонду – допомога пораненим бійцям, підтримка медичних закладів, медрот та військових шпиталів. Протягом більше 1,5 року волонтери фонду надавали постійну гуманітарну підтримку у вигляді медикаментів та обладнання Опіковому центру КМКЛ №2, налагодили співпрацю з КМКЛ Швидкої медичної допомоги тощо. Навесні 2016 року БФ «Дніпровська ініціатива» отримав пропозицію стати членом Громадських наглядових рад обох лікарень.

comments powered by HyperComments

Автор

Написати автору: